Левко Лук`яненко.Хто ж ці вороги? Німці? За німців уперше наїлися хліба...
1942 року повернулися батько з полону—мати їх привели з гомельського концтабору, і життя стало краще.
Осінь 1943 року. Наша сім'я в саду, в окопі, бо наближається фронт. Від сусіднього села Півнівщини наступає Червона Армія. Батько стояли в саду й дивилися, як по дорозі наближається сіра маса. “Знову преться російська галайстра. Знову роби й роби, знову дай і дай. Задурно. Знову голод і муки. Дітки мої, дітки, знову голодуватимете...” Губи затремтіли, судорожне піджалися, і кілька важких сльозин скотилося з батькових очей. “Кара господня-а”,—додали й повільно попленталися із саду до хати, немов на шибеницю, Браму на подвір'я відчиняли нові господарі і самого батька, і батькового двору, і всієї нашої України, і батько не сміли їм слова сказати. Автобіографія.

Як Українці з Фінно-Угрів Росіян робили.